АКЦИЯ!!! новые 1-но комнатные квартиры 40 м.кв от застройщика в Ворзеле 28 000 $!!! Акция!!! Квартира бизнес-класса с дизайнерским ремонтом!!! ВНИМАНИЕ!!! Новые квартиры в г. Ворзель в доме БИЗНЕС КЛАССА от 31 000 у.е. !!!!

Интересное и полезное

Перейти к недвижимости


Києво-Святошинський район

Києво-Святошинський район (укр. Києво-Святошинський район) - адміністративна одиниця в центрі Київської області Україна. Адміністративний центр - місто Київ.
Район утворений в 1962 р.
Площа 726 кв км. Основні річки - Ірпінь, Нивка.
Адміністративно-територіальний склад: у районі налічується 52 населених пункту, серед яких 2 міста районного підпорядкування - Боярка та Вишневе, селище Чабани та 49 сіл. Адміністративна межа району, яка півкільцем охоплює місто Київ, складає 72 тис. 564 га., Що складає 2,6% від загальної площі Київської області.
Географічне розташування: Києво-Святошинський район знаходиться в центральній частині Київської області в лісостеповій зоні правої сторони басейну річки Дніпро. Клімат помірно континентальний з достатнім зволоженням, сприятливий для вирощування зернових, овочевих і фруктово-ягідних культур. Із заходу півкільцем протяжністю понад 60 км прилягає до м. Київ. На півночі межує з Вишгородському, на північному заході з Бородянським і Макарівським районами, а на півдні з Васильківським та Обухівським районами.
Населення: середня чисельність наявного населення станом на 2008 рік - 152,4 тис. чол., В тому числі: міського - 74,0 тис. чол, сільського - 78,4 тис. чол.; Жінок - 40,4 тис., чоловіків - 35,8 тис. Густота населення - 212,730 чел/км2. У Києво-Святошинському районі проживають громадяни різних національностей. У національному відношенні найбільшу питому вагу займають українці, росіяни, білоруси, поляки, вірмени, євреї азербайджанці, Молдовяну, болгари, грузини, татари.
Культурне життя Києво-Святошинського району позначена досить великою кількістю видатних діячів, які в різні періоди проживали і творили на території району. Це вчені, поети, художники, скульптори, композитори. Серед них можна відзначити: Петра Могилу (певний час проживав у с. Михайлівський-Рубежівка); Петра Володимировича Угляренко, Миколи Пимоненка (довгий час проживав у с. Малютянка, плідно працюючи. 25 вересня 1997 відбулося урочисте відкриття музею М. К. Пимоненка ), відомого письменника Миколи Островського, життям і діяльністю якого багато в чому визначалася культурне життя м. Боярки; Диченко М.П. (Український радянський астроном. Основні роботи стосуються астрометрії і теоретичної астрономії. Він склав каталог 640 зодіакальних зірок); Падалку Я.І. (Гончар у п'ятому поколінні, майстер народної кераміки), Мохорев Ю.П. (Заслужений художник України, лауреат ім. В. Касіяна.), Паціори П.П. (Доктор технічних наук, автор 31 книги, у тому числі 14 підручників для студентів лісових технікумів та вищих навчальних закладів); Самойленка В.І. (Поет і сатирик, драматург і перекладач, шедевром лірики поета є «пісня Вечерні», «тихесенько вечір на землю спадає», яка стала улюбленою піснею народу); Пастернака А.А. (Співає, журналіст, історик, автор мудрих і дотепних афоризмів, лікар. Автор збірки віршів "Земля моя біла", в останні роки життя А. Пастернак працював над книгою "Козацька медицина", яку побачив читач лише після його смерті); українського композитора Лисенко М.В.; російського поета Надсона С.Я., поета і вченого, автора відомого «Словника української мови» Б. Грінченка.
У Києво-святошинському районі розміщення науково-дослідні установи: Інститут садівництва УААН, Інститут землеробства УААН, Інститут захисту рослин, Інститут радіології. Наукові розробки вчених і співробітників цих наукових структур широко впроваджується не тільки в Україну, а й за її межами.
Києво-святошинський район багатий на природні ресурси, має потужний промисловий потенціал, привабливий інвестиційний клімат, але найголовніша цінність, яка є безцінною, - це люди, які живуть і творять в нашому районі

Цікаві

Києво-святошинський район багатий на пам'ятки історії та культури, в тому числі, археологічні пам'ятки, які належать до стародавніх історичних епох, починаючи з пізньотрипільської культури (III - I тис. до н. Е.) і закінчуючи епохою Київської Русі. В результаті численних археологічних експедицій, які були проведені дослідниками, вченими ІА НАНУ в районі виявлено 63 археологічних пам'ятника, знайдено залишки 70 стародавніх поселень, 10 городищ, 38 поховань і 7 ознак Змійових валів.
На території Києво-Святошинського району з 1974 року діє районний музей. Боярський краєзнавчий музей створений на базі літературно-меморіального музею М. Островського, відкритого в 1974 році з нагоди 70-річчя від дня народження письменника. Музейна колекція, яка складалася понад чверть століття налічує біля 10 тисяч основних та науково допоміжного фондів.

Коротка історія

Києво-святошинський район славиться багатовіковою історією, яка сягає в сиву давнину.
Становлення, розцвів і занепад Київської держави, поневолення українських земель іноземними загарбниками і боротьба українського народу проти соціального й духовного рабства, трагічні героїчні сторінки Української революції, «Сталінська індустріалізація» та соціальна колективізація, Голодомор 32-33-х років та інші злочини тоталітаризму, події Великої Вітчизняної війни та повоєнної відбудови, неоднозначні і суперечливі наступні декілька десятиліть, непрості роки після проголошення Незалежності України - все це віхи історії нашого району, які відбилися на культурній його життя.
Адміністративне утворення району пройшло кілька етапів.
4 квітня 1937 Президія ЦВК УРСР видав постанову про створення адміністративних районів на території приміських зон міських рад обласних центрів. Були створені Броварський і Київський (Святошинський) райони.
Після звільнення Києва і району від німецько-фашистської окупації 5 серпня 1944 був виданий указ Президії Верховної Ради УРСР "Про перейменування, уточнення та внесення змін до назви деяких міст, районних центрів України». Відповідно до цього указу Київський (Святошинський) район перейменований в Києво-святошинський район.
За період з 1927 по 1973 роки район постійно змінював свою назву, межі та склад.
Київська земля ще здавна приваблювала своїми багатствами іноземних загарбників. В XІ столітті особливо частими були набіги печенігів. А тут на поясі Змійових валів зустрічали їх білогородський застави. Один з епізодів тривалої боротьби влітку в 997 році описано Нестором-літопістцем.
Після смерті Володимира почалася боротьба за Київський престол. Під стінами Білгорода не раз вирішувалася доля Києва.
Не минуло нашого краю й інша біда - нашестя монголо-татар, коли хан Батий у 1240 році захопив Київ, його полчища розповзлися по р.. Віта і Ірпінь аж до Білгорода.
З виникненням Московської держави після Люблінської унії 1569 року на Київщині, як і в ряді інших регіонів, які перебували під владою Речі Посполитої, значно посилилося гноблення, в тому числі релігійні утиски. Частина приміських київських земель була передана у користування монастирів.
Монастирі поступово оволодівали кращими землями, забудовували господарські двори, загачівалі ставки, на греблях будували млини. Селяни, втрачаючи право на землю і опинившись під подвійним гнітом, брали активну участь у селянсько-козацьких повстаннях як проти місцевих панів і проти шляхти.
Не залишилися жителі навколишніх сіл байдужими до політичних подій, які відбувалися в Україні в XIX столітті, - брали участь в декабристський рух.
В кінці XIX-XX століття навколо Києва широко розгорнулось будівництво шкіл, церков, магазинів, почалася прокладка шосейної дороги з Василькова на Київ через хутір Чабани, впорядковувалися поштові дороги та станції в Мостище, Білогородці, Боярці, Мілою.
Протягом січня-березня в 1905 р. страйковий рух охопив всі губернії України. Революційна хвиля на території району пройшла більш-менш спокійно. Але в роки нового революційного піднесення в червні 1912 року місцем значних подій руху революційного робітника стає Боярка.
Лютнева революція 1917 року в Росії надала могутнього поштовху національно-визвольному рухові в українських землях. Українська Центральна Рада, Гетьманат, Директорія - віхи цього періоду. Жителі району не могли залишитися осторонь цих трагічно героїчних подій.
Після закінчення громадянської війни всі сили були спрямовані на відновлення зруйнованого господарства.
Восени 1921 року Боярка перетворилася на поле бою за подолання паливного голоду в Києві. Для того, щоб використовувати ліси, що оточували Боярку, потрібно було побудувати вузькоколійну залізницю, яка б зв'язала лісозаготівельні дільниці зі станцією Боярка. Героїзм молодих будівників залізниці описаний письменником М. Островського, який був учасником цих подій у книзі «Як гартувалася сталь».
Велика Вітчизняна війна відлунює болем у кожного співвітчизника. Ця велика біда не обійшла і цей район.
Ще до возз'єднання західних українських земель в УРСР з 1939 року була побудована лінія оборони Київського укріпленого району (КиУР). Вона брала початок біля Дніпра північніше Києва (у районі м. Боярки), йшла на південний схід, вздовж правого берега річки Ірпінь, через населені пункти Мостище та Ірпінь, далі по території Києво-Святошинського р-ну через Білогородка, Віту Поштову, Лісники , Мрига і виходила лівим флангом до Дніпра. Вздовж всієї лінії завдовжки 75 км були побудовані залізобетонні довгострокові точки, деякі з них збереглися до нашого часу. Як пам'ять про минуле, майже в кожному місті і селі знаходяться пам'ятки та обеліски, братські могили, які увінчують події Великої Вітчизняної війни.
Окупація району залишила важкий спадок, ліквідація якої стала найголовнішим завданням післявоєнного періоду. У районі швидкими темпами відбувалася спеціалізація з вирощування овочевих культур, розвиток молочного тваринництва, ягоднецтва. Поблизу Боярки було покладено газопровід Дашава-Київ, побудована газонагнетающая станція і житло для обслуги. Згодом поруч завершилося будівництво селища Нова Тарасівка для демобілізованих офіцерів, яке пізніше було включено до складу м. Боярки.
У 50-80-ті роки життя в районі завершилося будівництво цегельних заводів у Лісниках, Музичі. Розширення виробництва будматеріалів сприяло будівництву і ремонту ферм, шкіл, клубів, побутових установ, добротних фундаментальних цегляних будинків. Впровадження передових агротехнічних заходів, хімізації та меліорації земель значно збільшило виробництво овочів, молока і м'яса. Район вийшов на одне з перших місць в області, а згодом і в республіці.


Еще статьи

Герб Києво-Святошинського району
Забудовники Ірпеня займають більшу частину ринку
2 уровня и 3 комнаты в 98 метрах
Двухуровневая квартира
В таком красивом домике
Всего 12 квартир
Малоквартирный дом
отличное предложение






Продажа квартир в городе Буча, Квартира от застройщика в городе Буча, Квартирный дом в лесу в городе Буча, жилищный комплекс в городе Буча, Квартира в элитном доме в городе Буча, квартира со свободной планировкой в городе буча, 1к квартира в городе Буча, 2к квартира в городе Буча, 3к квартира в городе Буча, 4к квартира в городе Буча, двухуровневая квартира в городе Буча, квартира в пентхаузе в городе Буча, квартира - студия в городе Буча

Продажа квартир в Ворзеле, Продажа Таунхаузов в Ворзеле, Таунхауз в Ворзеле, Квартира от застройщика в Ворзеле, Жилищный комплекс в Ворзеле, Квартира в элитном доме в Ворзеле, квартира со свободной планировкой в Ворзеле, 1к квартира в Ворзеле, 2к квартира в Ворзеле, 3к квартира в Ворзеле, 4к квартира в Ворзеле, двухуровневая квартира в Ворзеле, квартира в пентхаузе в городе Ворзеле, квартира - студия в Ворзеле, квартиры в курортном городе Ворзеле

Продажа квартир в городе Ирпень, Продажа Таунхаузов в городе Ирпень, Таунхауз в городе Ирпень, Квартира от застройщика в Ирпене, Жилищный комплекс в Ирпене, Квартира в элитном доме в Ирпене, квартира со свободной планировкой в городе Ирпень, 2к квартира в городе Ирпень, 4к квартира в городе Ирпень, двухуровневая квартира в городе Ирпень, квартира в пентхаузе в городе Ирпень, квартира - студия в Ирпене